Збудливими засобами людство почало користуватися більше ніж 60 тисяч років томуСкорпіон-збудник
Свідчення про те, що збудливі засоби використалися з незапам'ятних часів, археологи знаходять у різних культурах. 60 тисяч років тому неандертальці вживали рослину, що містить ефедрін. Сила травички так захоплювала самців, що її навіть зображували на наскальних малюнках і робили з неї посмертні прикраси.
Із розвитком цивілізації знання про природні афродизіаки розширилися. Наприклад, шумерські жінки підмішували чоловікам у напої сушених подрібнених ящірок. Древні єгиптяни віддавали перевагу мед. А от у Китаї особливою популярністю користувалося женьшеневе вино.
На Сході для збудження використовували наркотичні речовини: коноплі, опіум і дурман. У Римі ж для цих цілей - узагалі небезпечні штуки: отруту скорпіона, змішану із соком рослин. Древні рукописи говорять, що саме від подібного "любовного напою" помер знаменитий римський поет Лукрецій.
Чим більше люди вивчали рослинний світ, тим більше збудливих речовин вони знаходили. Наприклад, в Індії перед ніччю любові курили марихуану. Її ж чоловіки втирали в своє чоловіче достоїнство. Усе це вважалося цілком повсякденною справою - паління гашишу описувалося навіть у релігійних текстах. У Японії популярним афродизіаком була амбра, яку видобували зі шлунка китів.
Небезпечний досвід
Рослина дурман використовувалась на території нинішньої Америки. Цю траву курили або заварювали як чай. Горщики із залишками дурману знаходили в могилах, вік яких нараховував до десяти тисяч років. Іншим улюбленим афродизіаком на цьому континенті була рослина кока, що містить кокаїн. Коку курили, робили з неї настоянки і просто жували листи. Рослина використовувалася також у різних містичних обрядах, у ході яких обов'язково віддавалися повальному гріху.
А от у Мексиці популярним був звичайний в'юнок, який дотепер у цій країні вважається священною рослиною.
Найпотужніші афродизіаки завжди росли в Західній Африці. Серед них дотепер лідирує кора дерева йохімбе. Саме вона сьогодні входить до складу багатьох засобів для посилення потенції. Попит на йохімбу настільки високий, що в Африці вирощують цілі плантації цього дерева.
Потужним збудником вважається і ріг носорога. Здрібнений і доданий у їжу, він викликає подразнення уретри, що дає чудове і стійке сексуальне збудження.
На території Франції чоловіки, які бажали вразити партнерку, віддавали перевагу так званій "шпанській мушці". Складався цей афродизіак із перетертих жучків-наривників. Особливо він був популярний у XVIII столітті, щоправда, викликав такі моторошні побічні ефекти у вигляді постійного подразнення й неспадаючої ерекції, що незабаром французи вирішили відмовитися від нього іперейти на менш небезпечні препарати.
Шоколад із хроном
Деякі добре відомі нам страви теж є афродизіаками.
Трюфелі як збудливий засіб використовували ще в Древньому Єгипті, а в XIX столітті у Франції вони стали невід'ємною частиною еротичної кулінарії. У цій країні вони були предметом розкоші. А от у Росії, наприклад, делікатесними афродизіаками харчувалися навіть у селах. Трюфельний промисел був у Московській губернії.
Шоколад - саме в Іспанії навчилися варити напій із какао-бобів, який французи одразу нарекли афродизіаком. Цьому досить посприяли фаворитки Людовика XV - мадам Помпадур і мадам Дю Баррі. Перша пила його, щоб "розігріти кров" перед відвідуванням короля, а друга дарувала своїм коханцям, які повинні були відповідати її скаженому темпераменту.
Суп із ластів’ячих гнізд - ще один афродизіак, відомий людству з давніх часів. Гнізда ластівок зроблені переважно з водоростей і є сильним збудливим засобом. Винайдений у XIII столітті в Китаї суп дотепер вважається і делікатесом, і потужним стимулятором потенції.
А от індійська кухня, багато страв якої вважаються відмінними збудниками, простіша. Трави та спеції, які в неї входять, самі по собі служать посиленню потенції. А ще в багатьох індійських рецептах наявні часник, цибуля, цибуля-порей і боби - вважається, що вони мають особливу цінність як афродизіаки.
Властиво, ці нехитрі інгредієнти використовуються й у нашій кухні. Цибуля, часник, хрін і кріп здавна вважалися в нас найкращими збудниками. Також був популярний аніс - на ньому настоювали горілку, яку дуже любив Іван Грозний. Ще один засіб - мухомори. Ці гриби містять речовину, що діє на зразок "шпанської мушки". Побічний ефект - галюцинації.
Диво-таблетка
Один із найпопулярніших дотепер збудників - віагру - відкрили випадково. Спочатку цей препарат, до речі, повністю хімічний, хотіли використовувати для сердечників, оскільки він викликав приплив крові до даного органу. За своїм прямим призначенням ліки особливо не допомагали. Зате, коли виявилися "побічні" ефекти у вигляді стійкої потенції, диво-таблетка стала одним із найбільш продаваних препаратів у світі. 3000 чоловіків, які брали участь у тестах, навіть відмовилися повертати лікарям зайві капсули.
http://20minut.ua
