У березні для кімнатних рослин настає справжня весна. Дні стають довшими, ночі коротшими, і, нарешті, приходить рівнодення. Сонячного світла вже достатньо, у світлолюбних рослин після обрізання слабеньких зимових пагонів починається відновлення і бурхливий ріст. Для формування нових гілочок рослини мають потребу у великій кількості мінеральних солей і води, тому в березні проводяться пересадки, поновлюється підгодівля, посилюються поливання.Продовжують квітнути цикламени, примули, гіпеаструми і клівії.
У квітні дні довші за ночі і часто стоїть сонячна погода. Умови життя кімнатних мешканців безперервно і швидко поліпшуються, і разом з цим інтенсифікується ріст і розвиток рослин. Відцвітають цикламени, зацвітають бегонії, герані, троянди.
Травень — останній весняний місяць. Довгі і теплі дні сприятливі для зростання і для цвітіння. Тому квітучі рослини вже виставляють вдень на відкрите повітря, щоб дати їм якомога більше сонячного світла, але прибирають в кімнати на ніч, аби захистити від нічних заморозків.
Та все ж основна весняна проблема любителів кімнатного квітникарства — розмноження улюблених рослин.
Існує декілька способів, найпопулярніший серед яких — розмноження верхівковими або стебловими живцями. Цим способом можна розмножувати бегонію (але не бульбову), колеус, кактуси, пеларгонію (герань), фікуси і багато інших рослин.
Живці відрізують із здорової рослини трохи нижче від листового вузла. Зріз пагінця повинен бути свіжим. Їх укорінюють у воді або в землі з великим вмістом піску, є і спеціальні суміші для живців. Після вкорінення їх садять в землю і доглядають, як завжди. Живці кактусів підсушують, поки зріз не затягнеться, а краєчки не почнуть загинатися всередину. Після посадки кактуси не поливають, а лише обприскують.
Інший спосіб — розмноження листовими черенками.
Цей спосіб підходить для узамбарськой фіалки (сенполії), кущових бегоній, багатьох сукулентів. Листові живці не відрізують, а відламують, не залишаючи частини черенка на стеблі, оскільки він може викликати гниття. Якщо лист без черенка (у товстянки, наприклад), то його можна просто покласти на сухий пісок або землю. Через деякий час від основи листочка почне розвиватися маленька рослинка.
Деякі вазони, як хлорофітум, ломикамінь або епісція, утворюють на кінцях квітконосних пагонів або по краях дорослого листя (каланхое) дочірні рослинки. Якщо у них є коріння, живці відокремлюють і садять в ґрунт, як самостійну рослину. Якщо коріння немає, то його укорінюють, як сказано вище, а від материнської рослини відокремлюють лише після вкорінення.
Бромелієві або цибулинні види, наприклад, сансив’єрія, утворюють біля основи стебла дочірні рослини або цибулини-дітки, які майже в дорослому стані можна відокремлювати від материнської рослини. Треба, щоб вони відривалися досить легко, інакше можна нанести серйозні пошкодження. Пагінці прагнуть відокремлюватись з великою кількістю власного коріння. Якщо утворилася рана, її треба присипати товченим вугіллям і тільки потім рослину висаджувати.
Такі ампельні рослини, як плющ або традисканція, можна розмножувати відводками. Декілька батогів притискують до поверхні землі іншого горщика шпильками або шматочками дроту і, у міру підсихання ґрунту, поливають. Для швидшого вкорінення можна зробити поперечний надріз на частині рослинки, притиснутої в землю. Коли пагони укорінятимуться і підуть в ріст, їх можна відрізувати.
Розмноження повітряними пагонами. Цим способом можна розмножувати деревовидні форми фікусів, бегонії та інші рослини з товстим стеблом. На ньому роблять надріз, який не повинен доходити до середини, і вставляють маленьку трісочку, щоб він не закрився. Шматочок поліетилену прив’язують дротом під надрізом так, щоб верхня його частина закривала місце надрізу. У “пакетик”, що вийшов, кладуть вологий сфагнум (мох) і дротом закріплюють поліетилен над зрізом.
Коли корінці почнуть заповнювати цей мішечок, можна буде його розвернути, відрізувати від гілок трохи нижче за надріз і посадити. При посадці будьте обережними.
Розмноження насінням. Цей спосіб підійде для аспарагуса, пальм, пасифлори, пасльону... Земля для посіву повинна бути стерилізованою. Перед посівом землю змочують. Якщо насіння дуже дрібне, тоді його рівномірно розподіляють по поверхні ґрунту і не присипають. Якщо насіння велике (як у кави), то його слід присипати шаром землі 0,5-1,5 см, в деяких випадках до 3 см. Після посіву горщик накривають склом або поліетиленом. Після сходів насіння ненадовго прочиняють, щоб провітрити, але ґрунт не повинен підсихати. Коли сіянці достатньо підростуть, їх можна розсаджувати.
http://www.gazeta.rv.ua
